Новини

Всі новини
2017-02-08

«Тінь» стрімко нависає над АПК. Що з цим робити?

Мірошніченко Іван Володимирович,

народний депутат України,

член Комітету Верховної Ради України

з питань аграрної політики та земельних відносин

 

Останнім часом від учасників ринку сільськогосподарських культур надходить все більше повідомлень про суттєве зростання «тінізації» операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції. Так, сьогодні в Україні активно закуповують зерно та олійні культури кримінальні елементи та компанії, розраховуючись з продавцем готівкою, здебільшого валютою, що є українським «ноу-хау» останні 2-3 роки. Основні причини цього:

1) періодична наявність трьох курсів купівлі-продажу валюти на ринку (НБУ, міжбанк, ринок обмінників) завдяки неефективній політиці Національного банку України;

2) зміна режиму оподаткування в агропромисловому комплексі та відміна спецрежиму сплати ПДВ, що також стимулює перехід в «тінь»;

3) обов’язковий продаж валюти по курсу, встановленому НБУ, а не ринком, що призводить до втрат бізнесу, а окремим та наближеним структурам надає можливість заробляти і на інсайді також;

4) вивід та легалізація капіталу за кордон, наявного в готівці в Україні;

5) бездіяльність фіскальних та правоохоронних органів;

6) бажання ряду власників бізнесу, товаровиробників створити запас коштів за кордоном, в умовах відчутних ризиків та війни в Україні.

За оцінками учасників ринку та експертів, сума неповернутої валютної виручки за 2016 рік становить 3-3,5 млрд. доларів США. Активно формуються «чорні» внутрішній та зовнішній ринки зерна, олії та олійних культур, інших експортних позицій, а шахраї виводять валютну виручку за кордон, не повертають її в Україну, як того вимагає чинне законодавство, і ще ніхто з них не був покараний. ‎

Дана проблема для сфери агропромислового комплексу аж ніяк не є новою, проте, протягом 2015 та 2016 року «тіньові» схеми набрали значних обертів. Якщо до 2015 року, на думку експертів, нелегальний ринок сільськогосподарської продукції складав 25-30%, а валютна виручка все ж таки поверталася в країну, то вже у 2015 році даний показник оцінювали у 35-40%. За останніми розрахунками у грудні 2016 року учасники ринку стверджували, що у «тіні» перебуває вже близько 50 % ринкових операцій із зерном, олією та іншими сільськогосподарськими культурами, та при цьому, через схеми «офшорно-фунтових» компаній не повертається значна частка валютної виручки. Наразі спостерігається загрозлива тенденція на внутрішньому ринку: у 6-7 із 10 випадків пропонується продаж за готівку, досить часто – в іноземній валюті.

Існує ще один «новітній» фактор, який формує пропозицію чорного ринку – це прихована оренда землі. Значна частка площі ріллі не зареєстрована згідно вимог законодавства, не відображена в реєстрах, з неї не сплачується ні орендна плата, ні податки на заробітну плату, ні податок на дохід від реалізації продукції, ні єдиний фіксований податок. Так, за оцінками у 2015 році в оренді офіційно було зареєстровано лише близько 41 % сільськогосподарських угідь, або 53 % ріллі. Відповідно до офіційної інформації, за увесь 2015 рік з 38158,3 тис. га ріллі було сплачено лише 2,02 млрд. грн. єдиного податку четвертої групи. Проте, якщо провести відповідні підрахунки, враховуючи зазначену площу ріллі, нормативно-грошову оцінку 1 га землі та ставку податку, до бюджету повинно було надійти близько 4,46 млрд. грн.

Це породжує пропозицію десятків мільйонів тонн неоформленої сільськогосподарської продукції, навколо якої формується ринок, а заробляють нечесні посередники, фіскали та силовики. Також це створює іншу проблему у вигляді нерівних умов конкуренції на ринку та змушує легальних підприємців переходити в «тінь», щоб конкурувати. Завдяки  злочинним схемам повз бюджет проходять шалені кошти, які могли б піти на розвиток господарств, підтримку галузі, розвиток сімейних ферм, що живуть і діють за законом.

Чи це не сигнал для тривоги? Прямо на наших очах одна із надважливих галузей економіки нашої країни дрейфує у площину «поза законом та державним бюджетом», а влада дивиться на все це «крізь пальці», не вживаючи усіх дій для системного та повноцінного переведення ринку сільськогосподарських культур у легальне русло.

Слід нагадати, що за даними МінАПК аграрна сфера дає близько 10,5 % ВВП країни. І це при наведених значних об’ємах «тіньового» ринку. А уявіть, які реально цифри міг би демонструвати агропромисловий комплекс у разі вжиття заходів для «детінізації» економічних процесів вкупі із належно проведеною земельною реформою.

Що ми пропонуємо?

     Зокрема, по-перше, державі варто забезпечити належні «правила гри» на ринку, які би задовольняли усіх його учасників. Як би це банально не звучало, проте, слід створити такий податковий клімат, щоб працювати легально стало вигідніше, ніж нелегально. Усі повинні сплачувати єдині, комплексні ‎рівні податків на землю. Якщо маєш землю, але не показуєш‎, приховуєш її використання – готуйся сплатити комплексний фіксований податок з урахуванням податку на дохід від її використання та податків на фонд оплати праці. Якщо реально не використовуєш землю, то тоді здай її в офіційну оренду та забудь про проблеми, у такому випадку отримаєш і легальне оподаткування, а весь клопіт з податками ляже на орендаря.

    По-друге, необхідно приділяти більше уваги для контролю з боку відповідних структур над «чорними» схемами та злочинними учасниками ринку. Незважаючи на те, що у ЗМІ з’являються повідомлення про арешти майна та продукції окремих компаній-трейдерів, ситуація на ринку залишається далекою від ідеалу. Поодиноке реагування уповноважених органів демонструє їх бездіяльність та недостатню увагу до порушеного питання, що і виливається у негативний на сьогодні результат.

    По-третє, варто припинити практику накладання штрафів, списання сум повернення ПДВ тощо з добропорядних підприємств. Якщо на момент підписання та виконання угоди юридична особа мала всі відповідні документи, передусім зареєстровані податкові накладні, то, якщо хтось із попередніх постачальників здійснив махінації та ухилився від сплати податків, то це проблема ДФС, а не учасників ринку.

    По-четверте, вирішення існуючої проблеми вбачається у встановленні базових правил функціонування ринку експорту за принципом «know your customer» («знай свого клієнта»). Зокрема, слід раціонально відфільтрувати ті компанії, які би могли вільно займатися експортом агропродукції. Наприклад, встановити вимоги щодо наявності мінімум 2-3 річного досвіду зовнішньоекономічної діяльності без боргів та фактів неповернення валютної виручки державі. Поряд з цим, необхідно, щоб компанії мали певну встановлену законодавством суму на своїх рахунках, або мали визначений показник обороту коштів, або мали активи всередині країни. Такі компанії після виконання встановлених процедур могли б продовжувати експорт у вільному режимі, без додаткового контролю та обмежень.

Таким чином, вирішення окресленої проблеми вимагає рішучих та комплексних заходів з боку влади. Подальший «застій» лише більше поглибить «тінізацію» ринку агропродукції, тому діяти потрібно негайно та переконливо. Так, мною уже було підготовлено та подано ряд депутатських звернень до уповноважених органів державної влади із конкретними вимогами щодо стабілізації ситуації, яка склалася. Лише взаємна робота представників уряду та бізнесу забезпечить прозоре функціонування ринку сільськогосподарських культур, а також налагодить системне наповнення бюджету.

Контакти

  • Зв'язок з Самопоміч

    067-754-6812
    095-257-0272;

  • Зв'язок з Самопоміч

    samopomich.kirovograd@samopomich.in.ua